Деклараційна кампанія-2017: оподаткування доходів нерезидентів

28.03.2017 | 10:46
Версія для друкуВерсія для друкуВідправити на e-mailВідправити на e-mail
Район: 
Кіцманський район

Запитання - відповіді

За якою ставкою оподатковується дохід нерезидента у разі продажу (обміну) ним об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності?

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ. Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків). Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, то такий дохід оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Якщо об’єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.

Яким чином оподатковується вартість спадщини (подарунку), отриманої ФО - нерезидентом від ФО - резидента?

Відповідно до ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців - нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, за ставкою 18 відсотків.

Яким чином оподатковується вартість спадщини (подарунку), отриманої ФО - нерезидентом від ФО - резидента?

Відповідно до ст. 174 ПКУ кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців - нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, за ставкою 18 відсотків.

Яким чином оподатковується дохід, отриманий від продажу земельної ділянки (отриманої в процесі безкоштовної приватизації) ФО - нерезидентом, яка на момент придбання даної ділянки мала статус резидента України?

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів).

Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із ст. 172 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі – Земельний Кодекс) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Крім того, п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

На підставі якого документу ФО - нерезидент, з метою визначення резидентського статусу, може підтвердити факт перебування на території України понад 183 календарних днів?

Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом України. Фізична особа - резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Крім того, абзацом п’ятим ст. 3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі – Закон № 1382) визначено, що місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (абзац перший ст. 6 Закону № 1382).Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац одинадцятий ст. 3 Закону № 1382).Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства – є підстави, встановлені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (ст. 5 Закону № 1382).Відповідно до п.п. 3 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі – Закон № 3773) іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - чотирнадцятій та сімнадцятій ст. 4 Закону № 3773, отримують посвідку на тимчасове проживання. Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону (п. 1 ст. 16 Закону № 3773).

Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України (п. 2 ст. 16 Закону № 3773). Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця (ст. 4 Закону № 3773).

Враховуючи вищевикладене, документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, а також документи, на підставі яких він тимчасово проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового проживання в Україні.

Який документ повинна надати контролюючому органу ФО - резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податок сплачувався за межами України?

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ. Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Враховуючи вищевикладене, фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

-